ВИБАГЛИВА ДИТИНА АБО ДИТЯЧІ ПРИМХИНерідко батькам буває важко добитися слухняності дитини через її примхи і впертість. Будь-яку примху дитина сприймає роздратовано. Подібні реакції в деяких дітей так часто, що дорослі починають вважати впертість і вередувань закономірним явищем. Чи це так ?Ні, не так. Далеко не всі діти “примхливі”, бо поведінка дитини визначається вихованням. Що ж таке дитячі примхи, як вони виявляються ?Зовнішньо примхи виражаються в поведінці дитини збудженому емоційному стані, безпричинній зміні бажань, які, на думку дорослого позбавлені глузду. Дитина плаче, відмовляється від їжі, необґрунтовано чогось вимагає. Однією з причин дитячих примх може стати нервове перевантаження. Що викликає перевтому??Можна помилитись, якщо сказати, що дитина стомлюється від таких самих причин, що й дорослі. Одна із характерних особливостей – швидка втомлюваність не від рухів, а від неможливості рухатись або одноманітної діяльності. У дитини можуть виникнути примхи і від перенасичення враженнями. Малі діти за своєю натурою дуже вразливі, і їхня нервова система тендітна і не стійка. Те, що для дорослого — справа звичайна, дитину вражає своєю новизною. Переобтяжувати дитину великою кількістю вражень – означає завдати її здоров’ю. Часто примхи є передвісником захворювання. Тому, що діти, усвідомлюючи зміни у самопочуття словами не вміє передати. Буває,що діти капризують і після одужування, тому що, вона ще слабка і не може до схочу рухатися. Дитячіпримхи часто сполучаються з упертістю. Упертість часто виявляється з розвитком свідомостідитини, їїпримхи й упертість починають набувати усвідомленого характеру, стають звичайним способом поведінки для досягнення бажань. Серед батьків існує досить поширена помилкова думка, що примхи і впертість – це нервові вияви дитини. “Нервовість” – їй приписують особливо тоді, коли примхи виражаються в такій бурхливій формі, що вона не тільки кричить і репетує, а й кидається на підлогу. Витримка, незворушлива наполегливість, уміння “не зриватись” і не впадати в стан жалості до дитини — кращі помічники в подібних випадках. Необхідно мати на увазі, що негативні форми поведінки, виникають в наслідок неправильного підходу дорослих і тих взаємин, що неправильно склалися з нею. Народна мудрість говорить “як посієш – так і пожнеш !”.
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ ПІДЛІТКІВhttps://drive.google.com/file/d/19DsZfGUko71e2LaKpSUF27icvv1MQFX0/view?usp=sharing
ЯК БАТЬКИ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ДІТЯМ ПОЧУВАТИСЯ БЕЗПЕЧНО В ІНТЕРНЕТ- ПРОСТОРІ ТА СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ•
Поговоріть з дітьми про досвід їх спілкування в соціальних мережах.Попросіть дітей розповідати вам, якщо вони зіткнуться на цих сайтах з чим-небудь, що викликає у них занепокоєння, незручність або страх. Проявляйте спокій і нагадайте дітям, що їх ніколи не покарають за те, що вони вам розкажуть. Дайте дітям зрозуміти, що ви разом з ними будете намагатися знайти вдалий вихід з ситуації, що склалася. •
Установіть власні правила користування Інтернетом у вас вдома.Як тільки діти почнуть самостійно користуватися Інтернетом, бажано підготувати список правил користування Інтернетом, які будуть прийняті усіма. У цих правилах повинно бути вказано, чи можуть діти використовувати сайти соціальних мереж і яким чином. •
Прослідкуйте за тим, щоб діти дотримувалися вікових обмежень на сайті.Рекомендований вік для реєстрації на сайтах в соціальних мережах зазвичай складає 13 або більше років. Якщо ваші діти не досягли рекомендованого віку, не дозволяйте їм користуватися сайтами. Важливо пам'ятати, що ви не повинні повністю покладатися на служби сайту, які не допускають реєстрації дітей, що не досягли потрібного віку. •
Навчіться користуватися сайтом самі.Оцініть сайти, які планує використати ваша дитина, і переконайтеся, що ви і ваша дитина розуміють політику конфіденційності і правила поведінки. Дізнайтеся, чи існує на сайті контроль над публікованим вмістом. Крім того, періодично переглядайте сторінку вашої дитини. •
Наполягайте на тому, щоб діти ніколи особисто не зустрічалися з тим, з ким вони спілкувалися тільки в соціальній мережі, і просіть їх спілкуватися тільки з тими, кого вони знають особисто.Діти наражаються на реальну небезпеку під час особистої зустрічі з незнайомими людьми, з якими вони спілкувалися тільки у мережі. Ви можете захистити своїх дітей, попросивши їх спілкуватися в Інтернеті зі своїми друзями і не спілкуватися з тими, з ким вони особисто не зустрічалися. •
Іноді буває недостатньо просто сказати дітям, щоб вони не розмовляли з незнайомими людьми, оскільки діти можуть не вважати незнайомою людину ту, з якою вони "зустрічалися" в мережі.•
Переконайтеся в тому, що ваші діти не вказують свої повні імена.Простежте за тим, щоб діти повністю не викривали своє приватне життя, використовували тільки свої імена або псевдоніми, але ніколи не використали псевдоніми, які б викликали непотрібну увагу. Крім того, не дозволяйте своїм дітям публікувати повні імена своїх друзів. •
Остерігайтеся наявності в профілі дитини інформації, по якій можна ідентифікувати її особу.На багатьох сайтах соціальних мереж діти можуть приєднуватися до громадських груп, включаючи учнів певної школи. •
Постарайтеся вибрати сайт, який не так широко використовується.Деякі сайти дозволяють захистити вашу сторінку за допомогою пароля або іншими способами, щоб обмежити круг відвідувачів, дозволивши його тільки тим особам, яких знає ваша дитина. Наприклад, за допомогою Windows Live Spaces ви можете настроїти дозволи, вказавши тих, хто може відвідувати ваш сайт. При цьому можливі найрізноманітніші налаштування - від усіх користувачів Інтернету до обмеженого списку людей. •
Слідкуйте за деталями на фотографіях.Поясніть дітям, що фотографії можуть розкривати багато особистої інформації. Попросіть дітей не публікувати фотографії себе або своїх друзів, на яких є дані, що чітко ідентифікуються, такі як назви вулиць, державні номери автомобілів або назву школи на одязі. •
Застережіть свою дитину відносно вираження своїх емоцій перед незнайомцями.Ймовірно, ви вже попереджали своїх дітей не спілкуватися з незнайомими людьми безпосередньо по мережі. Проте діти використовують сайти соціальних мереж для написання журналів і віршів, в яких часто виражають сильні почуття. Поясніть дітям, що багато що з публікованого зможе прочитати будь-який користувач, що має доступ до мережі, а також що викрадачі часто шукають емоційно уразливих дітей. •
Розкажіть дітям про Інтернет-загрози. Як тільки ваші діти стануть досить дорослими для використання соціальних мереж, поговоріть з ними про кіберзагрози.Розкажіть дітям, що якщо у них виникне відчуття, що їм погрожують через соціальну мережу, то їм відразу ж слід повідомити про це батькам, учителям або іншій дорослій людині, якій вони довіряють. Крім того, дуже важливо навчити дітей спілкуватися по мережі точно так, як і вони спілкуються особисто. Попросіть дітей відноситися до інших людей так само, як вони хотіли б, щоб відносилися до них самих. •
Видалення сторінки вашої дитини.Якщо ваші діти навідріз відмовляються наслідувати встановлені правила, які призначені для їх безпеки і ви безуспішно намагалися їх переконати наслідувати їх, то ви можете звернутися на сайт соціальної мережі, який використовує ваша дитина, і попросити видалити її сторінку. Можна також звернути увагу на засоби фільтрації Інтернет-змісту (наприклад, функції сімейної безпеки Windows Live) в якості доповнення і ні в якому разі не в якості заміни контролю з боку батьків.
ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ. ЯК МОТИВУВАТИ ДИТИНУ ДО НАВЧАННЯ. Емоційне відношення до навчання значною мірою впливає на закріплення нового матеріалу. Так, якщо дитині цікаво, чим вона займається, тоді вчитися їй легко, але якщо вона працює над певною інформацією через силу, навчання для неї стає справжньою тортурою. Саме тому таким важливим є формування і підтримування у дитини мотивації (інтересу) до навчання (навчальних предметів), особливо тепер, в період дистанційного навчання. Ось декілька порад для батьків стосовно підтримки у дитини інтересу до навчання:
Спробуйте для початку уникати наказового тону в спілкуванні з дитиною щодо уроків.Батьки, які взяли командний тон за норму, припускаються великої помилки. Дитина — не підлеглий. Вона рівноправний член сім'ї разом із батьками. Просто в неї ще мало знань і життєвого досвіду. Вона ще маленька, вона навчається.
Перш ніж очікувати від дитини засвоєння матеріалу, необхідно показати, як це робити.Тільки після цього у неї з'являється інтерес. В іншому разі вона говоритиме: "Мені це не цікаво", "У мене не виходить", "Я це не хочу робити". Важливо не сприймати ці слова буквально, усвідомлюючи, що дитині поки що не зрозуміло, як зробити завдання або засвоїти матеріал, а значить, їй потрібна допомога. Щойно у дитини почне виходити, неулюблений предмет сподобається.
Навчіться хвалити та заохочувати свою дитину.Це краще діє, ніж довгі сварки та бурчання. З часом малюк вчиться розуміти приємні відчуття, отримані від похвали,і робитиме усе, щоб знову відчути ці емоції.
Пориньте у світ дитини.Нехай завдання та вправи стануть ближчими та більш зрозумілими для юного дослідника. Для цього достатньо рахувати не просто цифри, а, наприклад, голи улюбленої футбольної команди, чи перетворити перше знайомство із хімічними елементами на казкову історію. Для вчителів чи батьків це не так уже й важко, а от дітям – значно зрозуміліше.
Створіть «дерево досягнень».Намалюйте на аркуші ватману дерево з численними коричневими гілками і виріжте жменьку «листя» з кольорового паперу. Щоразу, коли дитина буде відчувати, що в процесі навчання вона чогось досягла, наприклад, добре вивчила вірш чи змогла вирішити складну задачу, вона може записати це на листочок і прикріпити на дерево. Згодом дерево буде схоже на вражаючу густу, пишну крону!
Жодне питання дитини не повинне залишатися без відповіді.Ніколи не уникайте її «чому», незалежно від вашої зайнятості. Детально і з цікавістю відповідаючи на всі питання, ви формуєте в дитини установку, що процес пізнання нового – це цікаво, і важливо.
Особиста мотивація дитини виходить із можливостей діяти самостійно й приймати рішення без втручання дорослих.Якщо дитина каже, що вона впорається сама, не потрібно їй заважати. Якщо дитина бере на себе відповідальність, вона повинна йти до кінця. Не треба боятися, що її спіткає невдача або вона отримає погану оцінку. Не варто вимагати від дитини занадто багато. Ставте для неї посильні завдання.
Необхідно пояснити дитині, що навчання полягає не тільки в отриманні відмінних оцінок, а й у можливості виправити власні помилки, і найголовніше – в отриманні знань, які стануть у нагоді дитині в житті.Дітям потрібно дати зрозуміти, що оцінки для батьків – не головне. Це допоможе їм орієнтуватися не на зовнішнє оцінювання знань, а на внутрішню мотивацію отримання цих знань.
І знову ж таки, мультфільми стануть у пригоді з формування та підтримки мотивації дитини до навчання. Позитивні відгуки від батьків та дітей отримано від перегляду таких мультфільмів, як:
Казка "Як зайчик зрозумів, що треба вчитися" за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=gdUv6oGrhoM
Мультфільм "Лінь вчитися" за посиланням:https://www.youtube.com/watch?time_continue=3&=&v=jWKZJuE1RP0&=&feature=emb_logo
А для самих батьків корисним буде переглянути випуск програми "Сніданок з 1+1", гостею якого була досвідчена психологиня Світлана Ройз, яка розкрила дуже важливу тему: "Кнутом чи пряником: як заохотити дитину до навчання" за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=b2nxmtah0s4
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ВЕБ –ДАЙДЖЕСТ ДЛЯ БАТЬКІВ «ПСИХОЛОГІЧНА СКАРБНИЧКА ПОРАД».
https://drive.google.com/file/d/1XimJD4B-yBquYnxhaHC5NV7EmdZ5lGE6/view?usp=sharinghttps://osvita.diia.gov.ua/coursesБАТЬКАМ ПРО БЕЗПЕКУ В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ - " ОНЛАЙН -БЕЗПЕКА ДІТЕЙ"
ПОРАДИ БАТЬКАМ:"8 ВПРАВ ДЛЯ РОЗВИТКУ МІЖПІВКУЛЬНОЇ ВЗАЄМОДІЇ У ДІТЕЙ"https://drive.google.com/file/d/1hHCL23ikXro4D0WuWCvfIEJTSImw-8Xo/view?usp=sharing
Азбука для батьків
Мотивація до навчання- ключ до успіху
Батькам першокласника
Психолог про покарання дітей
Як привчити дитину до дисципліни
Відповідь батьків на нестандартні способи поведінки
Психологічні хитрощі для батьків: " Щоб діти нас почули
Як розвивати емоційну стійкість дитини
Як виправити зухвалу поведінку дитини
Як мотивувати дитину до навчання
Батькам підлітка
Відеоролик на тему: «Як обрати професію майбутнього?»
