Міжнародний день доброти

Як виховувати самостійність у дітей

1. Намагайтесь якомога менше забороняти дитині. Тяга до самостійності закладена в кожній людині генетично. Батьки, обмежуючи її безкінечними «не можна» самі ж притупляють бажання діяти самостійно. Спочатку мама не дозволяє лізти на гірку чи гойдалку «Не можна, не лізь, бо впадеш», а потім дивується чому він не може пограти на майданчику сам?! Але всі ми хвилюємось про наших дітей. Що ж робити? Намагатися пропонувати способи, які категорично не забороняють робити дитині ті чи інші речі, наприклад, «на гірку можна, але зі мною поки ти не навчишся», «вазон з квітами чіпати можна, але легенько, не рвати», «пісок кидати можна, але так, щоб ні в кого і не влучив»…

2. Дозвольте дітям робити вибір: «Ти хочеш одягнути сьогодні синю футболку або зелену з котиком?». Таким чином ми демонструємо дитині, що поважаємо її думку і заявляємо, що вона сильна і може сама брати на себе відповідальність за певні речі (ми формуємо здорову самооцінку).

3. Навчіть дитину просити про допомогу і, коли вона щось робить або тільки намагається робити, ніколи не влазьте (звісно якщо це не шкодить здоров’ю) поки вона сама вас не попросить. Так ви вчите дитину самостійно долати труднощі.

4. Перш ніж щось зробити замість дитини спробуйте словесно розказати малюкові як слід вчинити. Наприклад, «щоб застібнути блискавку, однією рукою притримуй замочок, а іншою тримай за низ», «щоб краще зняти шкарпетку, треба почати з п’яточки, спробуй», «щоб відкрити кришку, інколи треба спочатку натиснути, а потім прокрутити», «щоб постругати олівець треба спочатку вставити його, щільно притиснути і крутити,спробуй»

5. Якщо дитина задає Вам запитання, спробуйте не відповідати одразу, а спитати її, як вона сама думає. Зазвичай дитина починає фантазувати і у висновку сама може відповісти на своє запитання. Ви завжди встигнете дати правильну відповідь. Якщо ж ви самі не знаєте відповідь на запитання, не шукайте її замість дитини, а запропонуйте малечі шукати відповідь за межами дому чи сім’ї (звичайно це для більш старших діток). Наприклад, «запитай у зоомагазині», «про це тобі можуть розповісти в магазині побутової техніки», «можна подивитись в мережі Internet».

6. Бувають такі періоди, коли діти намагаються «зливатись» з батьками. (Мушу наголосити, що це нормальні періоди розвитку особистості). В таких випадках малеча просить робити все за них (навіть ті речі, які здавалося б дитина вже давно робить сама). В такі моменти треба вміти домовлятися з малечею, наприклад, «давай ти одягнеш правий кросівок, а я тобі лівий», «давай класти тобі в ротик суп по черзі – одну ложку я, іншу – ти», «давай разом спробуємо застібнути блискавку на куртці». Але намагайтесь не робити замість дитини. Просто підтримуйте її.

7. В залежності від віку дитини, намагайтесь питати думку малечі коли вирішуєте сімейні справи. «Ти хочеш, щоб ми поїхали до бабусі сьогодні ввечері чи завтра вранці?»

8. Якщо вас запитують про малечу в присутності неї самої, дозвольте дитині самій відповісти. І взагалі, не обговорюйте дитину в її присутності, неважливо, наскільки вона ще маленька. Коли діти чують, як їх обговорюють, вони відчувають себе предметами, власністю своїх батьків.

9. Хваліть дитину за успішні прояви самостійності. Але не просто словом «молодець». Бажано, щоб похвала була описовою. Тобто, якщо дитина самостійно зібрала іграшки, доречно було б сказати: «я бачу чистий килим і складені в корзину іграшки, навіть той конструктор, який вже декілька днів лежить в кутку. А ще як ти гарно поскладав пазли! Так, що коробка тепер закривається! Мені дуже приємно заходити сюди. Молодець!» Завжди можна знайти, що описати.

10. Намагайтесь вводити моменти змагання. Наприклад, дитина не хоче сама складати іграшки. Запропонуйте «давай, хто швидше складе ці кубики до кошика!». Можна сказати про заохочувальний приз (ні в якому разі не пропонуєте дорогі речі). Це може бути: додаткова серія мультифільму, додаткова цукерка, банан…

11. Намагайтесь поступово зменшувати свою присутність і контроль за речами, які малюк вже навчився робити.

12. І на останок – довіряйте власній дитині. Вірте в те, що вона може справитися з будь-якими труднощами і завжди давайте їй шанс у цьому ще раз переконатися.

🤓Як не втомлюватись від онлайн-спілкування

Наразі ми всі опинилися в ситуації, коли нашими найкращими друзями стали комп’ютери, телефони, планшети. 📱 Це викликає велику напругу, швидку втомлюваність та зниження гормонів радості. Ми позбавлені великої кількості стимулів та вражень. Тож як покращити свій стан та пристосуватись до умов?

✅Відпочивайте від екранів.

Не використовуйте гаджети у вільний час (новини нікуди зникнуть, а ви перепочините). Заведіть будильник на кожні 30-40 хвилин роботи і відходьте подалі від моніторів.

✅Робіть перерви.

Це потрібно робити ще частіше, ніж раніше. Давайте можливість вашим очам побачити щось інше окрім мерехтіння екрану. Нехай ваші ноги трохи побудуть у вертикальному положенні або спина відчує всю м’якість килимового покриття 😊 Прогуляйтеся по коридору, завітайте на балкон, визирніть у вікно…

✅Робіть фізичні вправи.

Поки триває ваша перерва – зробіть кілька фізичних рухів. Це піде на користь і вашому настрою, і тілу.

✅Обіймайтеся!

Це не тільки гарна фізична вправа (особливо якщо ви впіймали власного кота, а він пручається), а і чудовий засіб поліпшення настрою. Пам’ятаєте про 8 обіймів на день?! Збільшить їх до 12 і ви відчуєте неабиякий приплив сил.

✅Краса поряд.

Поставте гарну квітку на робочий стіл, повісте картину навпроти очей, прикрасьте своє робоче місце красивими речами. І нехай квітка – це герань з підвіконня, картина – дитячий малюнок або сімейне фото… Головне, щоб ви отримували від цього задоволення!

Як навчити дитину чути вас з першого разу

Буває говориш щось дитині, просиш зробити, а вона тебе не чує. Хоч і ствердно кивала в момент розмови. Знайомо?

Отже, ось алгоритм, як привчити дитину чути з першого разу (і є велика ймовірність, що цей навик збережеться і в дорослому житті):

1. Насамперед треба переконатися, що вас уважно слухають

Помічали, як маленькі діти привертають увагу дорослих? Вони буквально руками беруть за обличчя дорослого і повертають голову до себе. І відпускають руки, коли зоровий контакт встановлено. Цьому варто повчитися у них. Не обов’язково вдаватися до такої важкої артилерії, буде достатньо привернути до себе увагу доторком або просто встановити зоровий контакт. Також допомагає звернення за іменем.

2. Переконайтесь, що дитина дійсно вас слухає

Слухати і чути – це геть різні поняття. Можливо дитина і повернулась до вас, і дивилась в очі і навіть кивала та казала “так-так”. Але могла зовсім не слухати. Перепитайте: “Ти мене почув(ла)? Про що я тебе попросив(ла)?”.

3. Домовтесь про наслідки

Щоб навчити слухати з першого разу, треба казати один раз. Вказуйте на наслідки. Наприклад, якщо ви перете і попросили дитину принести брудні речі,а вона вас не “почула”, то буде прати речі самостійно і т.ін.

УВАГА! Важливі доповнення до цього алгоритму

! Треба насамперед вчити дитину власним прикладом. Тобто треба обов’язково чути дитину з першого разу. ! Вимоги до дитини мають співставлятися з її віком. Наприклад, нечесно вимагати “щоб через 10 хвилин було все прибрано”, якщо дитина ще не вміє визначати час і його плинність. ! Ні в якому разі не застосовувати третій пункт без перших двох. Це негуманно. ! Наслідки мають бути саме наслідками, а не шантажем. Тобто тим, що природнім чином настане після – “якщо ти не прийдеш за стіл, то залишишся голодним”. А от “якщо ти не прийдеш за стіл, то я виллю суп тобі на голову” – шантаж і навіть погроза.

Психологічні рекомендації 

випускникам під час підготовки до ЗНО

 Зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) радикально відрізняється від звичної форми перевірки знань, тому проблема психологічної підготовки випускників до ЗНО набуває особливої актуальності. Будь-який іспит для добре підготовленої людини – завжди випробування, пов'язане з переживанням, а переживання, як відомо, є джерелом стресу. ЗНО – ще потужніше джерело стресу, оскільки проходить в незнайомому місці і члени екзаменаційних комісій - незнайомі педагоги.

Щоб зняти напруження пропонуємо дотримуватись наступних рекомендацій при підготовці до даних випробувань:

·        Сплануйте свою підготовку, чітко розподіліть час за темами.

·        Розпочніть з більш складних тем.

·        Після кожних 40 хвилин занять відпочивайте мінімум 10 хвилин.

·        Не намагайтесь запам’ятати весь підручник. Навчальний матеріал краще структурувати у вигляді схем, таблиць.

·        «Ефект краю». Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку й наприкінці тексту. Тому під час запам’ятовування слід напружувати свої пізнавальні здібності саме при вивченні середини.

·        Намагайтесь виконати якомога більше тестів з тренувальною метою. Тренуйтесь із секундоміром.

·        Готуючись не думайте, що не впораєтесь, навпаки малюйте собі «картину успіху».

·        Нормальний здоровий сон та відпочинок зменшать навантаження на нервову систему.

·        Не варто в цей період відмовлятися від занять спортом чи улюбленої справи – це буде своєрідний відпочинок.

·        Слід пам’ятати про біоритмологічні особливості: «сова», неефективно працює о 6-8 годині ранку, а «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2-3 години ночі. В усіх людей рівень біологічної активності знижений із 17.00 до 18.00 години.

Вірте у власні сили! Вірте в себе! У вас все вийде!

«10 способів самомотивації»

«10 способів самомотивації»

Самомотивація - це мотивація себе на виконання необхідних завдань, досягнення поставлених цілей. Можна сказати, що це внутрішня мотивація людини, яка при грамотному підході може виявитися набагато більш ефективною і дієвою, ніж зовнішня.

Життєві приклади багатих і успішних людей показують, що одним з найбільш істотних і вкрай необхідних інструментів для досягнення успіху є саме самомотивація.

Самомотивація - це хороший спосіб завжди підтримувати свою працездатність на високому рівні, бути в хорошому настрої. Коли людина впадає в депресію, їй нічого не хочеться робити, опускаються руки, вийти з такого стану може допомогти тільки самомотивація. Також самомотивація необхідна в тих випадках, коли навчання не приносить морального задоволення.

Способи самомотивації

Тепер давайте розглянемо основні способи самомотивації: як саме людина може сама мотивувати себе до виконання необхідних завдань. Все це дуже індивідуально: ті способи і прийоми, які будуть ідеальними для однієї людини, абсолютно не підійдуть іншій, і навпаки. Розвиток самомотивації - це психологічний процес, який багато в чому залежить від особливостей конкретної особистості, її ставлення до тих чи інших питань, її життєвих пріоритетів.

У даній статті розроблені прийоми самомотивації для підлітків і молодих людей, які в силу зміни ситуації в країні через коронавірус або з інших об'єктивних причин не можуть знайти в собі сили продовжувати вчиться, готуватися до ЗНО, радіти життю.

Спосіб самомотивації №1. Постановка цілей. Людині набагато простіше буде виконувати будь-яку роботу, коли вона буде мати конкретну і чітко сформульовану мету, тобто, буде відмінно розуміти, для чого вона це робить. Ставити правильні цілі не так просто, як це може здатися на перший погляд. Причому, кращим способом самомотивації будуть служити найбільш глобальні життєві цілі.

8 фраз,які шкідливо говорити дітям

Як уникати конфліктів з підлітками під час карантину: дієві поради.

Як уникати конфліктів з підлітками під час карантину: дієві поради.

Постійне перебування з дітьми в одному будинку зробило батьківські будні ще жорсткішими. Психологи запевняють, що особливо складно на карантині з підлітками, адже вони розчаровані через соціальне розмежуванням з друзями і часто зриваються на дорослих.

Як уникнути конфлікту з підлітком, коли

• Дитина каже, що хоче зустрітися з друзями

Хоча в глибині душі підліток не хоче протистояти батькам, але він хоче зустрітися з товаришами і відновити нормальне життя підлітків.
Але замість того, щоб казати, що ваша дитина безвідповідальна чи егоїстична, спочатку скажіть підлітку, що ви розумієте його необхідність бачити друзів. І разом з тим скажіть, чому самоізоляція важлива.

Поясність дитині, чим загрожує зустріч з друзями під час карантину 
Нагадайте також про те, що самоізоляція не триватиме вічно і що це може врятувати життя близьким людям.

• Дитина не перестає проводити час за комп’ютером

Діти часто на карантині грають в ігри на комп’ютері чи проводять багато годин в інтернеті, адже там вони можуть поспілкуватися зі своїми друзями.
Замість того, щоб кричати, зачекайте, поки дитина закінчить гру. А після цього поговоріть про шкоду такого проведення часу. Запитайте, чи дитина та її товариші коли-небудь помічали ознаки того, що вони “перестаралися з іграми”, наприклад, що відкладали важливі речі, зокрема виконання домашнього завдання чи приймання душу.
Після цього встановіть добові обмеження. Наприклад, ніяких відеоігор до закінчення виконання шкільної роботи або після обіду до вечері. І обов’язково запропонуйте інші заходи, які ви можете проводити разом, щоб підліток полюбив проводити час з вами, а не товаришами в інтернеті.

Правила поведінки дітей в соціальних мережах під час карантину.

Пам'ятка батькам

18 роликів, що допоможуть дітям впоратися зі стресом і заспокоїтися через розваги, розробив телеканал ПЛЮС ПЛЮС разом із дитячим психологом Світланою Ройз. Мінімультики покажуть в ефірі, також вони доступні на Youtube.

https://www.youtube.com/user/plusplustv/videos

Фрази, які варто говорити дитині хоча б раз у день

Ми зібрали для вас 66 фраз, які варто говорити своїй дитині. Якщо ви візьмете за звичку хоча б раз у день сказати щось із цього списку, ваші дітки почуватимуться значно щасливішими. Пам’ятайте, дитині потрібна увага, а не дорогі іграшки.

1. Я вдячна/-ий тобі.

2. Я пишаюся тобою.

3. У твоїх словах є сенс.

4. У тебе чудові ідеї.

5. Мені подобається бути твоєю мамою/татом.

6. Тобі не обов’язково бути ідеальною/им, щоб бути великою/-им.

7. Твоя думка важлива.

8. Ти — важлива/-ий.

9. Ти моя улюблена/-ий.

10. Я вірю тобі.

11. Я вірю в тебе.

12. Без тебе наша родина не була б такою ж.

13. Ти цінна/-ий.

14. Ти можеш сказати «ні».

15. Ти можеш сказати «так».

16. Я знаю, ти зробила/-в усе можливе.

17. Ти мала/-в рацію.

18. Я приймаю тебе такою/-им, яка/-ий ти є.

19. Давай спробуємо твій спосіб.

20. Ти – потрібна/-ий.

21. Ти варта/-ий цього.

22. Ти робиш мене щасливою/-им.

23. Мені подобається твоя креативність.

24. Мені з тобою весело.

25. Не можу дочекатися, щоб почути це.

26. Не бійся бути собою.

27. Ти граєш важливу роль.

28. Я обожнюю проводити з тобою час.

29. Ти цікава/-ий.

30. Мені подобається дивитися на світ твоїми очима.

31. Це добре, що ти допитлива/-ий.

32. Мені подобається, як ти розповідаєш історії.

33. Те, що ти зробила/-в, — дивовижно.

34. Я обожнюю тебе.

35. Це чудове питання.

36. Твоїм друзям пощастило з тобою.

37. Я довіряю тобі.

38. Це був дійсно вдалий вибір.

39. Я щаслива/-ий бачити тебе щасливою/-им.

40. Бути твоєю мамою / татом — моя улюблена робота.

41. Я щодня дізнаюся від тебе нові речі.

42. Ти робиш мене кращою/-им.

43. Ти — хороша дівчинка / хлопчик.

44. Дякую за те, що ти є.

45. Я така рада/-ий, що ти тут.

46. Маєш чудовий вигляд.

47. Я розумію тебе.

48. Спостерігати, як ти ростеш — суцільне задоволення.

49. Це було справді відважно.

50. Я пробачаю тобі.

51. Я ціную тебе.

52. Ми всі робимо помилки.

53. Так, я теж.

54. У тебе дуже добре це виходить.

55. Спробуй ще раз завтра.

56. Ніхто не ідеальний.

57. Мені подобається, як ти сказала/-в це.

58. Ти не будеш подобатися всім, і це нормально.

59. Тобі так добре це вдалося.

60. Я слухаю.

61. Це точно.

62. Ти прекрасна/-ий всередині і зовні.

63. Я люблю тебе.

64. Я ніколи не перестану любити тебе.

65. З тобою все гаразд.

66. Ти наповнюєш моє сердце.

Матеріал використано zatyshok.net.ua

БАНОЧКА ЩАСТЯ ДЛЯ ФОРМУВАННЯ ПОЗИТИВНОГО МИСЛЕННЯ У ДІТЕЙ

Оптимістичний настрій допомагає дітям рости більш здоровими і стати творчими, позитивними і незалежними в майбутньому. У всіх нас бувають важкі часи, які можуть тривати дні, тижні або навіть місяці.

Пережити такі періоди людям допомагає позитивне мислення, ефекти якого науково підтверджені. Психологи, використовуючи дані досліджень, встановили, що налаштування на успіх в конкретній справі може сприяти підвищенню імунітету до деяких інфекційних захворювань.
У випадку з дітьми відбувається те ж саме.
Як формувати позитивне мислення у дітей?

Пропонуємо Вашій увазі чудову методику, розроблену іспанськими психологами.
Що треба зробити
Для початку вибираєте велику і красиву скляну банку. Вона і буде банкою щастя. Ви можете підписати її за допомогою маркера або приклеїти на неї красиву картинку.
Банку треба розмістити на видному місці в будинку.
Щодня батьки і діти повинні описати те, що найкраще трапилося з кожним з них протягом дня. Це можуть бути зовсім прості речі, наприклад, добре слово, посмішка або речі значно більші – іспит, який зданий краще, ніж очікувалося.